Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого на Вкраїні милій...

Знамените прославлене слово Тараса Григоровича Шевченка стало справжньою народною молитвою кожного українця. Його рядки стали символом вічності, піднесли єдність українців, але, на жаль, його слова знову стали актуальними в наш час.

Україна сьогодні стикається з багатьма викликами, серед яких - війна, епідемія та кризові явища в економіці. Проте, одним з найбільших викликів є загострення екологічної ситуації. Йдеться про забруднення навколишнього середовища, зокрема - зриви родючого шару ґрунту, вирубування лісів та забруднення водойми.

Одним зі способів боротьби з екологічними проблемами є збереження традицій та національних культурних цінностей. І саме в цьому контексті ремесло та культура наших предків можуть стати в нагоді.

Прикладом цього може бути традиційне народне ремесло - кераміка. Українська кераміка унікальна своїм методом та технологією виготовлення. У цьому ремеслі значну роль відіграє забіг корінця - особлива коринка ржи, яку використовують для підживлення глини, з якої виготовляють посуд.

Збереження традиційного ремесла на Вкраїні зумовлене віковими традиціями, культурним значенням та економічним внеском у розвиток регіонів. Особлива увага приділяється збереженню та відродженню народної культури, яка передається від покоління до покоління.

Тому, дотримуючись традицій та культурних цінностей, ми можемо зберегти нашу землю, нашу ідентичність та історію. І згадуючи слова великого Кобзаря:

"Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого на Вкраїні милій, щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно, було чути, як регоче ворожка, а шаблі громадськії, як ринуться на сполох, неначе боги запорізькі, молитву починають"

ми знайдемо силу та мужність, щоби зберегти традиції та національну спадщину Вкраїни для майбутніх поколінь.